Радко Субан, словенець із Трієста, навесні 1945 року прибуває до санаторію для хворих на сухоти в передмісті Парижа.
Позаду — важкі часи гоніння на словенців у фашистській Італії, робота санітаром у німецькому таборі смерті, попереду — лікування в санаторії, повернення до мирного життя. Буяння французької весни, вирування звільненого Парижа та цілюща природа його околиць стають не лише транзитною зупинкою на шляху повернення додому, а й рятівним містком між смертю та життям, подолати відстань між якими наснагу дають весна та кохання..
|
Останні коментарі
1 рік 6 тижнів тому
2 роки 5 тижнів тому
2 роки 18 тижнів тому
3 роки 4 дні тому
3 роки 1 тиждень тому
3 роки 20 тижнів тому
3 роки 26 тижнів тому
3 роки 27 тижнів тому
3 роки 27 тижнів тому
3 роки 30 тижнів тому