Сто років самотності

Ім’я лауреата Нобелівської премії колумбійця Габріеля Гарсія Маркеса (1927 — 2014) золотими літерами вписано в історію літератури ХХ століття. Його твори люблять і читають у всьому світі. Але саме роман «Сто років самотності», написаний у 1967 році, приніс письменникові всесвітню відомість і досі входить до десятки найпопулярніших творів минулого сторіччя. Перелітаючи казки, старовинні перекази, легенди і притчі, розсуваючи межі реального до меж фантастичного, Маркес описує історію відірваного від світу маленького містечка Макондо, де живуть кілька поколінь роду Буендіа, кожен з представників якого несе в собі печатку самотності. Роз’єднаність членів сім’ї, їх нездатність порозумітися набувають у романі воістину міфологічного характеру, призводять до загибелі душі.