Роксолана

Знаменитий роман відомого українського письменника Павла Загребельного «Роксолана» уже понад тридцять років перебуває в епіцентрі читацької уваги. Нічого дивного, адже цей твір мовби заново відкрив для нас одну з найлегендарніших українок усіх часів, яка волею долі з простої полонянки стала спочатку улюбленою, тоді офіційною, а згодом і єдиною дружиною наймогутнішого султана в тисячолітній історії Османської імперії Сулеймана Пишного.
Зрештою, це взагалі одна з найнеймовірніших світових історій.
В османській династії не було жінки такої суспільної ваги, як Роксолана.
Зачарувавши Сулеймана вродою, веселою вдачею та гострим розумом, донька українського (галицького) священика з Рогатина (теперішня Івано-Франківщина) Настя Лісовська понад тридцять років відігравала визначну роль у культурному та політичному житті імперії.

Одна з найосвіченіших жінок свого часу, Роксолана-Хуррем (у перекладі «Хуррем» (Гюррем) — «та, що сміється, розсміяна»), приймала іноземних послів, листувалася з королями, впливовими вельможами та митцями. У дні розлуки (а Сулейман здійснив 13 військових походів) вони з султаном переписувалися вишуканими віршами перською та арабською мовами.

У XVI ст. флорентійці навіть помістили у своїй картинній галереї парадний портрет Хуррем, для якого вона позувала венеційському художникові. То був єдиний жіночий портрет серед зображень бородатих султанів у тюрбанах.

Хуррем будувала мечеті та благодійні споруди (госпіси, їдальні для паломників і бездомних) у Стамбулі та Османській імперії, і навіть мала благодійний фонд свого імені.

Про Роксолану-Хуррем написано чимало книг, створено два популярні телесеріали, їй присвячено художні полотна, музичні твори (зокрема Симфонія №63 «Роксолана» Й.Гайдна) та інші.