Пристрасна траса до щастя

Коли нам лише вісімнадцять-двадцять, ми віримо у вічну любов, благородство, порядність. Та як боляче розбиваються наші ілюзії об стіну сірих буднів, зрад, підлості та підступності. У такі хвилини розпачу й зневіри найважче вірити у свою провідну зорю. Але завжди є ті, що вірять, борються, піднімаються…і йдуть вперед.