Полапка Волта Діснея

У збірці оповідань «Полапка Волта Діснея» простежується певна зміна настрою суб’єкта, від імені якого ведеться розповідь: від наївного і чуттєвого (Forma Amorfa, «Полапка Волта Діснея») до іронічного («Симетрії дива») й відверто цинічного («Острів на Купі», «Ангел у офсайді», «Блюз для пані у червоні плями»). Разом із тим у збірці помітна взаємопов’язаність персонажів: після прочитання збірки складається враження, що її оповідання — то не окремі історії, а розділи єдиного роману. І цей роман з оповідань — сповнений абсурду, химерності, дивних випадковостей. У ньому інтимні подробиці людського організму та недолугі життєві ситуації постають, неначе в шаржі, трохи перебільшеними та викривленими — так, щоб на їхньому прикладі можна було добре розгледіти вади й недуги всього суспільства. Відтак творчість Феріча варто називати не скандальною, а швидше чоловічою сентиментальною прозою. (Світлана Самохіна «Дзеркало тижня»)