Остання любов у Царгородi

Мілорад Павич, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, народився у 1929 році в Белграді. Фахівець з історії сербської літератури XVII—XIX ст., сербського бароко та поезії символізму. Викладав у багатьох європейських університетах (в Парижі, Відні, Фрайбурзі, Реґензбурзі, Белграді), переклав сербською Байрона і Пушкіна, був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури. «Мій четвертий роман — "Остання любов у Царгороді" — по суті є ро-маном-таро, складеним із 22 розділів, що відповідають картам Старших арканів (Major Arcana). Як відомо, за допомогою карт Таро можна передбачати майбутнє, а роман ''Остання любов у Царгороді" можна відчитувати у різних ключах, як і самі карти. Цей роман не передбачає долю своїх героїв. Він віщує долю самому читачеві, і читач сам може її відшукати у книзі. Під час ворожіння можна вбачати значення карт у розділах роману (які мають ті ж назви, що й окремі карти), можна вбачати смисл розділів роману в значеннях карт, можна використовувати роман і без огляду на карти, і карти Таро з нього без огляду на сам роман. А можна, керуючись тлумаченням карт Таро, поданим у змісті, спочатку розкласти карти на столі, а вже потім читати розділи роману в тому порядку, який випав у картах» (Міюрад Павич).