Не червоніючи

Оксана Луцишина дає можливість читачу зануритись у жіночу сутність глибше, здається, ніж це взагалі можливо. Пристрасно, відверто, часом аж до жорстокості, молода авторка подає фотографію жінки «зсередини», змальовує певний екзистенційний шлях через призму ключових символів, таких як батьки, шлюб, дитина, чоловік-як-дитина, примирення із віком тощо.