Лист незнайомої

Стефан Цвейг (1881—1942) — австрійський письменник, видатний майстер психологічної новели. Народився у Відні в заможній єврейській родині, навчався у Віденському та Берлінському університетах (студіював германські та романські мови й літератури), потім у пошуках життєвих вражень багато мандрував. Літературну діяльність почав як поет (збірка «Срібні струни», 1901), однак потім працював у багатьох жанрах: написав кілька збірок новел («Перше перечуван- ня», 1911; «Амок», 1922; «Збурення почуттів», 1927 тощо), драм («Терсіт», 1907; «Єремія», 1917 та інші), близько десятка романізованих біографій («Жозеф Фуше», 1929; «Марія-Антуанетта», 1932; «Тріумф і трагедія Еразма Роттердамського», 1934; «Марія Стюарт», 1935; «Магеллан», 1937; «Амеріго», 1942; «Бальзак», опублікована посмертно, тощо), багато ессе (цикл «Будівничі світу» — про Діккенса, Стендаля, Бальзака, Достоєвського, Толстого, Гельдерліна, Клей- ста та інших), один роман («Нетерпіння серця», 1939), відзначився як першорядний перекладач французьких поетів на німецьку мову. Та світову славу С. Цвейг здобув своїми новелами. В 20-і роки, коли вийшли друком основні збірки його новел, він став одним із най- популяфніших письменників німецького мовного обширу за межами Австрії. Вдруге слава його відродилася по війні в СРСР — у нас його твори видаються великими тиражами.
Новели С. Цвейга відзначаються тонким психологічним малюнком і гострим драматичним сюжетом. Майже в кожній із них письменник змальовує якусь таємницю людського серця, ту вирішальну хвилину, коли схована в серці пристрасть виривається шаленим потоком назовні й калічить раз і назавжди людське життя. Пристрасть у С. Цвейга всевладна, вона сильніша за людину, однак сила її руйнівна; вона гвалтовно змінює людську долю, ніколи не даючи щастя. Герої Цвейгові самітні, нещасні, скалічені суспільством, у якому вони живуть, проте це переважно люди з середніх і вищих прошарків того суспільства,— простого народу С. Цвейг не знав, не розумів, ба навіть боявся його. У сучасному йому суспільстві письменник вбачав тільки дві полярні сили — аристократію духа та культури й голоту, втілення варварства. Через те він і фашизм зрозумів як вибух споконвічних руйнівних інстинктів, притаманних людині. Пацифіст і абстрактний гуманіст, він не бачив сили, яка б могла фашизмові протистояти. Перебуваючи від 1933 року на еміграції, спершу в Англії, а потім у Бразітцї, С. Цвейг тимчасове засилля фашизму в Німеччині потрактував як загибель своєї духовної вітчизни — Європи — і, охоплений зневірою, 1942 року разом з своєю дружиною наклав на себе руки.