Чотири після півночі

Найтемніший час від опівночі до світанку, коли ви залишаєтесь наодинці зі своїми нічними жахами… Найстрашніша збірка новел від маестро горору Стівена Кінга, де він гратиме на ваших фобіях, доторкаючись до найпотаємніших струн підсвідомого… У цій збірці, нагородженій 1990 року премією Брема Стокера, маленькі містечка стануть наче копією людства в мініатюрі, а герої опиняться поряд з потойбічним та жаским, поза нашою здатністю в це повірити. Це буде справді моторошно, і, коли здаватиметься, що ранок близько, виявиться: «Сонце» — це лише модель убивчого фотоапарату…

Таємниче сяйво над пустелею перенесе літак у вимір, де минуле — непотріб, який пожирають доглядачі вічності ленґоліери. У величезному «боїнгу» їх залишилось одинадцятеро. Щоб урятуватися зі світу, який зникає, від жаху, що перетворив психічно нестабільного сусіда по кріслу на навіженого вбивцю, їм треба тільки спокійно заснути… («Ленґоліери»)

Безжальний чоловік у чорному капелюсі з’явиться у житті успішного письменника Мортона Рейні, аби нагадати, що колись той поставив своє ім’я під чужим оповіданням, і вимагатиме відплати. Вкрадений твір, вкрадена дружина… Хто ж став реальністю й украв душу самого Рейні? («Таємне вікно, таємний сад»)

Сем, провінційний агент з нерухомості, так довго уникав бібліотек, що, вимушений звернутися по книжки, не одразу помітив холодний блиск в очах милої старої Арделії Лорц… яка померла тридцять років тому і про яку в місті не згадують, наче її ніколи не існувало. А за тиждень по книжки до Сема прийде його дитячий жах — Бібліотечний полісмен, і він буде лише посланцем чогось більш страшного… («Бібліотечний полісмен»)

Зловісний пес дивитиметься на п’ятнадцятирічного Кевіна з усіх знімків його нового «полароїда» — і наближатиметься, аби вирватися з двовимірного світу й убити. Для порятунку досить знищити химерний апарат, але до гри вступить той, хто схоче трохи заробити на потойбічному… («Сонячний пес»)