Головна редакція Української Радянської Енциклопедії

Головнá редáкція Украї́нської радянської енциклопèдії — українське видавництво, що за радянських часів діяло в місті Києві.

1944 року з'явилися спроби поновити діяльність видавництва «УРЕ», яке існувало в 1927–1934: Рада міністрів УРСР видала постанову про заснування (повторне) Головної редакції УРЕ в Києві, було складено кошторис на видання десяти томів енциклопедії, але через неможливість послуговування доробком попередників і несприятливу політичну ситуацію 1947 установу знову було розформовано без офіційного пояснення причин. Від 1949 питання про потребу видання в Україні власної універсальної енциклопедії порушували М. Бажан, О. Богомолець, М. Рильський, П. Тичина. Після виходу в світ у діаспорі (1956) першого тому «Енциклопедії українознавства» під редакцією В. Кубійовича компартійне керівництво нарешті дало добро на створення (а насправді — відновлення) власного енциклопедичного видавництва — Головної редакції УРЕ. Це сталося 17 грудня 1957 року.

У 1957–1974 установа перебувала у складі АН УРСР, з 1974 — в системі Держкомвидаву УРСР.

У складі Головної редакції УРЕ діяли Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури УРСР і Головна редакція Книги пам'яті України (нині — Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України»).

На час відновлення у 1957 році в штаті видавництва налічувалося 230 співробітників, на 1986 рік — 208.

У 1989 Головну редакцію УРЕ реорганізовано у видавництво «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана.