Українська класика

Украдене щастя

Велегранна спадщина Івана Франка — всебічно обдарованого письменника-мислителя, життєтворчість якого становить цілу епоху в культурній та політичній історії України, — належить до золотого фонду світової літератури. Художньо довершені, тематично розмаїті й філософічно глибокі «ізмарагди» його поезії, прози та драматургії й досі зберігають свою пекучу актуальність та естетичну привабливість.

Лісова пісня

До видання увійшли поема та драматичний твір Лесі Українки (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, 1871—1913) — геніальної поетеси і драматурга, чиї твори стали класикою української літератури. За словами М. Стельмаха, «колискою самобутньої поезії й драматургії Лесі Українки були зелені низинні ліси Волині, розвоєм поезії і драматургії Лесі Українки стала вся наша планета сподівань, бо до верхів’я людського духу сягнуло нетлінне слово творця!».

Маруся. Інститутка

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці.

Тіні забутих предків

До видання увійшли кращі твори талановитого українського письменника, блискучого новеліста, послідовника І. Франка, майстра слова Михайла Коцюбинського (1864—1913) — «Тіні забутих предків», «Коні не винні», «Intermezzo», «Сміх» та інші. Невеликі за обсягом, проте психологічно напружені твори, в яких письменник зобразив живі й правдиві образи, належать до найвищих досягнень української класичної прози.

Катерина

До видання увійшли твори геніального українського поета, великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861), серед яких така перлина поезії, як «Катерина», що, безперечно, втілила в собі духовне багатство, притаманне українському народові.

Мина Мазайло

Микола Куліш (1892—1937) — письменник, драматург, режисер, газетяр і редактор, представник «розстріляного Відродження» — покоління українських митців, знищених більшовицькою владою. Його творчість мала значний вплив на формування українського національного драматургічного стилю, відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва.

Конотопська відьма

Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка (1778—1843) посідає особливе місце в історії української літератури. Саме йому україн­ська література завдячує багатьма своїми рисами. Характер і душа україн­ського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв — все це притаманне творам Квітки-Основ’яненка. До книжки ввійшли твори «Маруся», «Конотопська відьма», «Підбрехач».

Камінний хрест

Василь Стефаник (1871—1936) — відомий український пись­мен­ник, майстер новели. У його реалістичних, самобутніх со­ці­ально-психологічних творах постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ — початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб.
До видання увійшли новели та оповідання В. Стефаника.

Гайдамаки

До видання увійшли твори геніального українського поета, великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861), серед яких така перлина поезії, як «Гайдамаки», що, безперечно, втілила в собі духовне багатство, притаманне українському народові.

Мисливські усмішки

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І го­ловне для нього — не трофей, а спілкування з природою.