Сучасна українська проза

Очищення, або роблю, що хочу

Як стати вільною людиною? Як зробити правильний вибір у житті? Що потрібно, щоб прожити повноцінне життя? Виявляється, не так вже й багато - треба лише заглибитися в себе, і відповідь знайдеться. Вона, ця відповідь, завжди поруч з нами. Наш Світ простий, досконалий і справедливий. Щоб бути щасливим треба лише зрозуміти його основні закони. В книзі автор намагається дати відповідь на ці сокровенні питання.

Нерви ланцюга

25 есеїв про свободу від відомих українських письменників.

Війна і ми

'Війна і ми' Сергія Пантюка – це роман-сповідь. Це плетиво спогадів, відчаю і перемог. Війна справді живе в кожному з нас. Просто ми в цьому не хочемо зізнатися собі. Вся історія людства зіткана з воєн. І всі вони неодмінно комусь на користь. Тому невидимому, що перебирає мотузками, граючи у свій, тільки йому зрозумілий, ляльковий театр. А людство? Воно втомлюється без воєн. Воно зловісно підганяє все нові й нові хвилі лихоліть, забуваючи, що, коли стріляють, куля може вибрати й тебе, яким би ти хорошим не був.

Душі в екзилі

Цей роман вражає уже з першої сторінки й не відпускає, коли перегорнеш останню... У світовій літературі нема сильнішого проникнення у фантасмагорію заробітчанства й проникливішого випису всіх його нюансів (від розпачу до бравади), аніж оця, шановний читачу, книга. Світ тут і стискається в глевку та темну грудочку болю, й розкрилюється нетривкою надією... Читайте, це треба знати, зрозуміти, відчути, перейти, аби змогти підвести із колін душу.

Голова Якова

Геніальний композитор Яків отримує від свого брата, політтехнолога, незвичну пропозицію — створити симфонію до відкриття Євро-2012. Темні отці, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до Апокаліпсиса...
Рідна домівка стає для Якова в`язницею. Хоч поруч з ним і живуть два брати, чотири музи і один злий геній, жодна нота не звучить в його серці...

Биті є. Макс

"Биті є. Макс" – це розповідь про самозакоханого метросексуала. Макс вирішив, що зможе жити і без фінансової допомоги могутніх батьків, проте терпіння вистачило лише на півроку. Його дівчина втекла, не підтримала його відчайдушних спроб стати мужчиною. Прийняти фінансову допомогу рідних і гидувати нею — оце по-Максовому, так чинить справжній метросексуал. Він не став героєм для коханої, коли вона тонула, а тепер за власні гроші купує собі право боротися за виживання, наче «останній герой». Отже, кохання чи самозакоханість?

Село не люди

У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить... Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.

Рожевий і ще раз рожевий

До чергової книжки сучасної письменниці зі Львова ввійшла повість, в основі концепції якої історія кохання, висвітлена в певному ракурсі - побачити в жінці не лише об"єкт еротичного зацікавлення, а й гаму відчуттів, світ чуттєвості та задоволення. Повість відверта, інтимна і свідчить про те, що авторка не зупиняється у власних пошуках - як літературних, так і суто жіночих.

Фреска

Усі прозові твори Христини Лукащук буквально насичені чуттєвістю. Не виняток і повість «Фреска», всі сюжетні лінії якої вмотивовані саме чуттєвістю. Усе, що відбувається, наче нехотячи сплановане сплесками почуттів. Від самісінького початку, коли головному героєві наснилася жінка, в яку він інтуїтивно й наче автоматично закохується. До самісінького кінця, коли переплітаються невиразні почуття героя, його пасії, а теж найближчого друга. Умовні три крапки в кінці повісті є теж радше змислом, ніж смислом.

Кiнець свiту. До...

"Кiнець свiту. До..." - це несподіваний і захоплюючий погляд на походження земного життя, на матрицю численних цивілізацій гомо сапіенс, на видимий і невидимий світ на Землі впродовж останніх сотень тисячоліть, відколи владарює планетою богоподібна істота - її Величність Людина.