Українська класика

Земля

Повість «Земля» — вершина реалізму письменниці. Цей твір, завдяки своїй великій життєвій правді і високій художності, став одним з найвідоміших в українській літературі. Усім своїм єством пов’язаний із землею герой повісті Івоніка Федорчук. Він шанує і береже землю, тяжко працює на ній усе своє життя, плекаючи надію, що вона принесе щастя його синам. Але ж боротьба за землю, яка роками точилася в його родині, зруйнувала душі рідних людей, призвела до трагедії, до братовбивства. Із втратою сина втрачає Івоніка свої мрії і сподівання, свою віру в землю.

Енеїда

Ім’я Івана Петровича Котляревського (—1838), засновника нової української літератури, пов’язують, у першу чергу, з його поемою «Енеїда» (), яка вже двісті років зачаровує читачів. Це була перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема. Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту.

Тiнi забутих предкiв

У томику знаходимо не тільки ліричну повість із карпатського життя, але й трагічну «Fata morgana», а також 14 зразків малої прози. Добірка покликана задовольнити потреби як школярів (оповідання «Харитя», «Ялинка», казка «Хо», оповідання – фактично повість – «Дорогою ціною»), так і студентів (етюди «Лялечка» і «Цвіт яблуні», акварель «На камені», образки «Поєдинок» і «Він іде!», нарис «В путах шайтана» тощо). Окремо подаються пояснення незрозумілих слів.

Чорна рада

«Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Його найбільшу вартість Богдан Лепкий вбачав у тому «смутку-тузі за кращими часами, в тій охоті вискочити з ярма, в тім пориві до героїчних учинків, які будяться в українського читача під впливом «Чорної ради». А Тарас Шевченко у своєму листі до Куліша писав: "Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі.

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

В історію української літератури видатний письменник Панас Мирний увійшов як майстер психологічної прози. Його славетний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вперше вийшов друком у Женеві 1880 р. За своїм жанром це багатоплановий соціально-психологічний роман, у якому глибокий соціальний аналіз дореформеного та пореформеного села поєднано з менш глибоким розкриттям внутрішнього світу і психології. В образі головного героя Чіпки письменник намалював «безталанну дитину свого віку, скаліченого виводка свого побуту, пригніченого усяким панством...»

Запорожцi

Славному героїчному минулому українського народу присвячено романтичну казку «Запорожці», хвилюючу повість про вільну козацьку державу — Запорозьку Січ. Письменник переносить Січ у зачарований казковий світ під дніпровськими порогами, звеличує січове козацьке лицарство, що навічно залишилося у пам’яті народній.

Хмари

У романі «Над Чорним морем» (1890) відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький звертається до теми української інтелігенції, відкривши нову сторінку в українській прозі. Автор змальовує людей широких, прогресивних поглядів, що своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали на роду перспек ти ви нового, вільного і розумного буття. Такими, насамперед, є Саня Навроцька й Віктор Комашко, герої роману, справжні подвижники, вірні раз і назавжди обраному шляху, що став їхнім життям.

Украдене щастя

Творчість Івана Франка (1856-1916) представлена не тільки драматичними творами, а й легкими та ніжними віршами про кохання, дружбу, про вічні проблеми добра і зла. До цього видання увійшли твори, передбачені шкільною програмою, - поема "Мойсей", драма "Украдене щастя", повість "Перехресні стежки", а також вірші зі збірок "З вершин і низин", "Зів"яле листя", "Мій ізмарагд".

Три долі

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833 — 1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Найвищого ідейно-художнього рівня досягає письменниця у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження і безправ’я. За словами Івана Франка, «з простотою, красою й ніжністю її мови й стилю в’яжеться нерозривно її ніжна любов до всіх нещасних і страждущих, а особливо до найбідніших між бідними — до жінок…»

Повість врем'яних літ

"Кожен, хто цікавиться національною історією і тисячолітньою традицією її передачі і відтворення у слові, безумовно, знає найдавнішу пам’ятку літератури «Повість врем’яних літ». Створена на межі ХІ–ХІІ століття Нестором та іншими літописцями, вона є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором, своєрідною хрестоматією, збірником епічних пісень, легенд та переказів, в яких розповідається про далеке минуле нашого народу.

До книжки також увійшли «Слово про Ігорів похід» у перекладі М. Рильського та народні думи і балади."

Вірші. Драматичні поеми

До видання увійшли вибрані вірші, поеми та драматичні твори Лесі Українки (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач, 1871–1913) — геніальної поетеси і драматурга, чиї твори стали класикою української літератури. За словами М.Стельмаха, «колискою самобутньої поезії й драматургії Лесі Українки були зелені низинні ліси Волині, розвоєм поезії і драматургії Лесі Українки стала вся наша планета сподівань, бо до верхів’я людського духу сягнуло нетлінне слово творця!».

Українська байка

Українська байка в її кращих зразках — у творчості Г.Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л.Глібова, М. Старицького, Б. Грінченка — успішно розвивалась завдяки органічним зв’язкам з фольклорними традиціями. Овіяні народною мудрістю, байки українських письменників в алегоричних образах засуджували несправедливість судей, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їх мрії і надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. В цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість.