Зірка для тебе

У романі "Зірка для тебе" мене найбільше вразили такі вислови Дари Корній:
«Материнська любов завжди береже нас, вона ніколи не зраджує, вона просто Є і тримає на своїх тендітних руках цей світ»;
"Любов — то коли більше віддаєш, аніж береш, навіть тоді, коли боляче";
"Боляче — це коли ти зовсім сам";
"Коли поруч із тобою хтось, то це ще не означає, що ти не сам";
"Той, хто навчиться любити інших, отримує серце";
"Як світитимеш, так тебе і називатимуть";
"Людське тепло може дати тільки людина, жива, справжня, з плоті і крові";
"Ті, що виходять із дитбудинків, не дуже мріють опинитися на волі";
"Сироти — вони такі: рентгеном проскановують та відчувають брехню й облуду";
"То вже так ведеться: що довше життя, то більше у ньому і радощів, і горя, і смутку, і веселощів";
"Усього порівну дається кожному";
"Слава та милість Господні — безмежні";
"Боронь, Боже, втручатися в стосунки двох!";
"Бомжі — то ті, хто мали і не зуміли втримати";
"Львів — то ж не лише будинки, кнайпи, крамниці, ринки, бруківка, його мешканці. Це місто — живе-живісіньке, справжнє, з особистою біографією, харизмою, вдачею, характером. Воно також впливає на тебе, навіть коли ти про це не думаєш, виховує тебе, дисциплінує, рятує, карає, наказує, ненавидить і любить";
"Багаті трамваями не їздять, у чергах не стоять і на ринки рідко зазирають";
"Мертві не оживають, а живі? Живим не до мертвих…";
"Завжди знайдуться ті, хто нашепче на тебе, донесе, закладе за просто так, не тому, що має на тебе якісь образи чи ненависть, а просто щоб вислужитися перед новою владою";
"...наші ангели-оборонці найчастіше приходять до нас не з неба, де, за версією людей, зазвичай мешкають. Вони приходять звідти, звідки і мають прийти, та обирають собі найдивніші образи, інколи не зовсім ангельські подоби. Тут найголовніше все вчасно зрозуміти і впустити їх у своє життя, коли вони надсадно гримають у двері твого сумління".