Радко Субан, словенець із Трієста, навесні 1945 року прибуває до санаторію для хворих на сухоти в передмісті Парижа.
Позаду — важкі часи гоніння на словенців у фашистській Італії, робота санітаром у німецькому таборі смерті, попереду — лікування в санаторії, повернення до мирного життя. Буяння французької весни, вирування звільненого Парижа та цілюща природа його околиць стають не лише транзитною зупинкою на шляху повернення додому, а й рятівним містком між смертю та життям, подолати відстань між якими наснагу дають весна та кохання..
|
Останні коментарі
22 тижня 6 днів тому
1 рік 22 тижня тому
1 рік 34 тижня тому
2 роки 17 тижнів тому
2 роки 18 тижнів тому
2 роки 37 тижнів тому
2 роки 43 тижня тому
2 роки 44 тижня тому
2 роки 44 тижня тому
2 роки 47 тижнів тому