Радко Субан, словенець із Трієста, навесні 1945 року прибуває до санаторію для хворих на сухоти в передмісті Парижа.
Позаду — важкі часи гоніння на словенців у фашистській Італії, робота санітаром у німецькому таборі смерті, попереду — лікування в санаторії, повернення до мирного життя. Буяння французької весни, вирування звільненого Парижа та цілюща природа його околиць стають не лише транзитною зупинкою на шляху повернення додому, а й рятівним містком між смертю та життям, подолати відстань між якими наснагу дають весна та кохання..
|
Останні коментарі
39 тижнів 5 днів тому
1 рік 39 тижнів тому
1 рік 1 тиждень тому
2 роки 34 тижня тому
2 роки 34 тижня тому
3 роки 1 тиждень тому
3 роки 7 тижнів тому
3 роки 8 тижнів тому
3 роки 9 тижнів тому
3 роки 12 тижнів тому