Сателіти

«Перенасичений візіями й алюзіями і підкреслено льюїсо-керроллівський (а подекуди квентіно-тарантінівський) і надзвичайно дотепний на мікрорівні текст «Сателітів» на макрорівні виявляється багатосерійною і багатошаровою хронікою передсмертної галюцинації головного героя, що, згідно з офіційною версією приватних судмедекспертів, передозував собі загадкового «Енаврилу-М» і таким чином більше не зміг (чи не схотів?) повернутися назад, до нас».