Ріка

Кожна людина народжується з власною рікою, яка супроводжує її все життя. Так само кожному притаманне відчуття — не втратити невидимих зв’язків із власною Рікою. І нехай що там відбувається довкола, які катаклізми не вирують над людським таланом, та Ріка завше повинна знаходитися поруч, як доля, як талант, як ангел-хоронитель, як той, хто оберігає, допомагає, приходить у найскрутнішу хвилину на допомогу людині. Три романи Мирослава Лазарука «Ріка», «Вельзевулова мухоловка» та «Посаг для приречених» (у новій редакції 2015 р.) оповідають про драматичний, інколи на межі трагічності, світ людини — нашого сучасника й тих, котрі стали нашими тінями, хто щойно тільки народився і житиме у прийдешніх віках. Посаг для всіх зостається один. Кожен знає і відає, звідки витікає його єдина ріка й куди впадає, витворюючи мікрокосмос неподоланої нації.