Публіцистика | ||
![]() |
Автор: Іван Франко Видавництво: ПрАТ «Українська прес-група» ISBN: 9789668152272 Рік видання: 2012р. Мова видання: українська |
|
додати оголошення | ||
додати рецензію | ||
Із публіцистичної робітні Івана Франка Іван Франко - знакова постать у новітній історії України, не тільки літературній та загальнокультурній, а й політичній. Це не лише багатогранно обдарований письменник та вчений, феноменальна продуктивність та різнобічність інтересів якого не має аналогів у вітчизняній традиції та рідкісна у світовому контексті, а й харизматичний громадський та політичний діяч, один із перших наших професійних політиків, співзасновник та голова першої української політичної партії (РУРП - Русько-української радикальної партії), симпатик та промотор феміністичного руху, невтомний борець за емансипацію людини і нації від будь-якого поневолення, гніту й визиску - соціального, економічного, політичного, освітнього, релігійного... Син сільського коваля, який виріс на провідного європейського інтелектуала, щоб відкрити світові невичерпний потенціал свого бездержавного тоді народу і прищепити на рідному ґрунті наймодерніші досягнення західної цивілізації; вічний опозиціонер, який через свою буремну революційну натуру та колючу правдомовність не міг досягти компромісу не лише з офіційною владою, а й із численними громадськими та політичними рухами епохи; замолоду - завзятий пропагандист соціалістичних переконань та драгоманівського «громадівства», який у роки зрілості пророче передбачив крах ідеології марксизму та згубні наслідки виродження соціал-демократичної партії у квазірелігійну тоталітарну секту; речник національної ідеї, який гаряче обстоював етнонім «українець» замість загальноприйнятого у тогочасній Галичині «русин», першим в історії вітчизняної політичної думки обґрунтував ідеал національної самостійності (майже одночасно з Миколою Міхновським), а відтак іще за життя здобув титули «галицького Шевченка», «великого Каменяра» та «українського Мойсея», - Франко й сьогодні, майже сто років по смерті, продовжує дивувати та надихати, будити думку та спрямовувати до дії. Дзеркалом Франкового політичного світогляду, в усій його еволюційній складності, іноді драматичній суперечливості та водночас глибинній ідейній цілісності, була публіцистика. Франко-публіцист - це спостережливий обсерватор, вдумливий літописець галицької «книги битія», діяльний учасник та організатор суспільно-політичного життя України (найперше, хоч і не тільки, Західної) останньої третини ХІХ - початку ХХ століття, пристрасний полеміст, політичний ідеолог та глибокий соціальний мислитель. У своїх незчисленних статтях, рецензіях, повідомленнях, виступах, написаних, здавалося б, «на злобу дня», і розсипаних у десятках різномовних органів української (галицької та наддніпрянської), польської, російської, австрійської, німецької, угорської, єврейської преси, він дав високу «школу політичного думання» та публіцистичної майстерності, в якій є чого навчитися і нам, сьогоднішнім. Нижче подаємо три програмові статті Івана Франка, які найвиразніше репрезентують його світоглядні переконання: «Поза межами можливого» (1900), «Що таке поступ?» (1903) та «Одвертий лист до гал[ицької] української молодежі» (1905). Богдан ТИХОЛОЗ |
||