Понад Прутом моя Коломия

Про Місто своєї юності Письменник може розповідати щоразу інакше: згадуючи словом-штрихом — ніби поміж іншим; неквапно провадячи своїх читачів вуличками від ратушевої площі до верболозів над Прутом; знайомлячи з колоритними мешканцями Міста і поблизьких сіл. Про Місто своєї юності Письменник може розповідати бувальщини і притчі, магічно перетворювати реальні сюжети і прототипів. Та щоразу то буде — як освідчення в любові — варіант тієї самої історії: про найкращий, бо найдорожчий серцю, край — Покуття і найрідніше, бо дароване Богом, Місто — Коломию.