Епос, якого нема

Українську «Іліаду» скласти неможливо. Такий вирок підписали вітчизняному епосу фольклористи XIX століття після кількох невдалих спроб вплести у спільну художню канву думи — єдині збережені уламки колишнього величного українського епосу. Висновок нищівний: адже українців фактично позбавили навіть надій на реконструкцію величного епосу. Так само, як і на його відтворення - на зразок фінської «Калевали», яка була зібрана, з'єднана наново у XIX столітті, а потім ще раз, у вдосконаленому варіанті у середині XX. А може нам, як і фінам, просто не треба слухати своїх фольклористів? Андрій Шмалько впевнений, що таки не треба. Більше за те, він вважає, що ми давно мали б свою «Іліаду», «Калевалу» чи «Епос про славного Гільгамеша», якби підійшли до цього не механічно, а у спосіб, який більше відповідає первинній природі епосу. Відомий історик та письменник-фантаст не кидає слів на вітер і пропонує до уваги доскіпливого читача зібрану з окремих дум поему, підкріплену історично-фольклорною розвідкою. Хтозна, а раптом саме цей текст через кілька років ввійде у шкільні програми як жива пам'ятка духу...