Діти мої

Ґузель Яхіна в своїй новій книзі розповідає настільки багатогранну історію, що важко сказати які події в ній викликають найбільший людський відгук в душі. Це історія маленького життя звичайної людини, але якщо до неї гарненько придивитися, то може вона і не така маленька, і навіть може не така і звичайна. Перед читачами постає Поволжі періоду 20—30—х років двадцятого століття. Головний герой роману шульмейстер Якоб Бах, який працює вчителем в поселенні Гнаденталь. Будучи російським німцем він живе тихим життям, відокремлено від світу. У рідній колонії у нього є єдина дочка Анче, а ще він пише незвичайні казки. Його казки, іноді лякають, іноді повчають, пречудовим чином знаходять втілення в реальному житті. Ґузель Яхіній в своїй роботі вдалося передати сувору і жахливу даність минулого, адже історія розказана в книзі заснована на реальних подіях, які переплітаються з магічним реалізмом і розповідають про винищення поволзьких німців, які прибули в Кронштадт в пошуках кращого життя. «Діти мої» — книжка, в якій історичні події, що відбувалися сто років тому в Поволжі, розкриваються через життя Якоба Баха, його дочки Анче та інших поселенців колонії. Але найбільше в усій цій історії притягують казки, наповнені болючим магічним реалізмом і здатністю перетворюватися в дійсність. Перед вами книга, в якій перемішані любов, політика, історія та багато іншого.