Без мужика

М’яка палітурка, папір офсетний, кишенькове видання.
Усі три твори, зібрані під цією обкладинкою, були написані Євгенією Кононенко в різні роки, але в часі – майже миттєво. Імпульсивність, автобіографічність, драматичність притаманні стилю письменниці тою ж мірою, що й певна сповідальна інтонація.
А коли сповідаєшся перед людьми, то говориш щось таке, чому люди вірять. Але чи так все було насправді, чи ні… Тут вже справа така – хто як хоче, так і сприймає. Тим більше, коли знаходить у цьому унікальному досвіді щось дуже близьке й знайоме.