Роберт Музіль

Роберт Музіль (нім. Robert Edler von Musil; 6 листопада 1880 — 15 квітня 1942) — австрійський інженер, письменник, есеїст та драматург. Належачи до покоління німецького експресіонізму, Музіль передовсім став відомий своїм романом «Сум'яття вихованця Терлеса» (1906) та незакінченим романом «Людина без властивостей» (1930-1933). Роман «Людина без властивостей» привернув до себе мало уваги коли був опублікований в 1930-х роках, але був заново відкритий завдяки Адольфу Фрізе. Цей твір є одним з найважливіших модерністських романів початку XX століття разом з «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста та «Уліссом» Джеймса Джойса. Для творів письменника характерний глибокий, квазі-науковий аналіз внутрішнього світу людини та її свідомості.
Роберт Музіль народився в родині інженера Альфреда Музіля. Навчався у Технічній військовій академії в Храніце та в Технічному університеті Брно. Відмовився від успішної кар'єри інженера щоб стати письменником. Навчався психології та філософії у Берлінському університеті та захистив докторську дисертацію у філософа Ернста Маха (1909). Брав участь у Першій світовій війні. В 1938 році емігрував до Швейцарії коли його роботи були заборонені після аншлюсу Австрії Німеччиною.