Віталій Гриднєв

     Гриднєв Віталій Никифорович (25 липня (7 серпня) 1908, Уварово Тамбовська область — 20 червня 1990, Київ) — український радянський науковець, спеціаліст в області фізичного металознавства, професор, академік АН УРСР (з 20 грудня 1967 року, член-кореспондент з 1957 року).
     Народився 25 липня (7 серпня) 1908 року в селі Уваровому (нині місто Тамбовської області Росії). В 1930 році закінчив Північнокавказький металургійний інститут у Новочеркаську .
     у 1931–1941 роках працював у Дніпропетровському металургійному інституті, де в 1932–1933 роках був завідувачем кафедри термічної обробки металів;
     у 1941–1945 роках — у Центральній заводській лабораторії Магнітогорського металургійного комбінату;
     у 1945–1955 роках — у Київському політехнічному інституті, з 1948 року завідувач кафедри термічної обробки і фізики металів, у 1952–1955 роках його ректор;
     у 1955–1985 роках — директор Інституту металофізики АН УРСР.
     У 1957–1961  і 1970–1982 роках — академік-секретар Відділення фізики і астрономії АН УРСР.

     Помер 20 червня 1990 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
     Донька — відомий український фортепіанний педагог Наталія Гриднєва.
     Наукові праці присвячені теорії фазових перетворень у металах. Дослідив фізичні основи швидкісного термозміцнення сталей і сплавів. Праці:
- «Физические основы электротермического упрочнения стали.» Київ, 1973 (у співавторстві);
- «Прочность и пластичность холоднодеформированной стали.» Київ, 1974 (у співавторстві).

- Лауреат Державної премії СРСР (1986)
- Двічі лауреат Державної премії УРСР (1974, 1981).,
- Лауреат премії АН УРСР імені К. Д. Синельникова (1988).
- Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982).

Книги на Книгомані
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера