Роберт Дуано

"Я намагався показати світ, в якому мені було б добре, де люди доброзичливі, де я зможу знайти ті добрі відчуття, до яких завжди прагнув. Мої фотографії були доказом, що такий світ міг би існувати."
Роберт Дуано

     Роберт Дуано (фр. Robert Doisneau, 14 квітня 1912 — 1 квітня 1994) — французький фотограф, майстер гуманістичної французької фотографії. За своє довге життя Роберт Дуано так і не вписався ні в один із стилів, не створив жодної творчої школи. Дуано зближувався з сюрреалістами, авангардистами, пробував себе навіть в піктореалізмі.
     Роберт Дуано - професіонал до мозку кісток, який все життя заробляв на хліб виключно фотографією, але при цьому вмудрявся багато знімати «для себе» – саме ці фотографії і принесли йому славу. Він не сильно непокоївся художніми завданнями – чесність фіксації факту для нього була над усе. Він майже не знімав в інших країнах і мало подорожував. Йому вистачало одного Парижу. Цим він принципово відрізняється від свого колеги і сучасника Анрі Картье-Брессона, який об'їздив півсвіту.
     Народився Роберт Дуано 14 квітня 1912 року в Жантії, передмісті Парижа. У тринадцять років, закінчивши школу, поступив в художньо-ремісниче училище, де зробив перші кроки в образотворчому мистецтві. У 1929 році Дуано зацікавився фотографією, а з 1934-го зайнявся нею професійно, працюючи для «Рено» до звільнення в 1939 році.
     З цієї миті він вирішив стати незалежним фотографом, але його призвали до французької армії, де він прослужив один рік. Потім, до кінця війни, він співпрацював з Рухом опору. Одночасно, щоб заробляти хоч трохи грошей, він займався виготовленням поштових листівок. У 1949 році Дуано підписав контракт з журналом Vogue, а в 1952 році почав кар'єру незалежного фотографа. Після Другої світової війни, разом з Едуаром Буба і Віллі Рони, став провідним майстром французької гуманістичної фотографії.
     Про свою роботу Дуано говорив із великою любов'ю, а про фотографії – як про живих істот, які потребують турботи: «Я не контролюю своє серце, і у мене немає бажання володіти дорогими речами, за які багато хто готовий пожертвувати собою. Я шалено щасливий разом з моїми фотографіями. Я живу поряд з ними вже довгі роки і ми знаємо один одного зсередини настільки, що я маю право сказати, що фотографії живуть своїм життям і у кожної з них свій власний характер. Деякі поводяться зі мною як добродійні маленькі дівчатка і всякий раз після моєї прогулянки дарують мені усмішку і гарний настрій, інші ж справжнісінькі буркотуни, які тільки і чекають відповідного випадку зруйнувати моє життя. Проте я їх люблю такими, які вони є, і кожного разу перебираю їх в лайкових рукавичках».
     Найвідоміша фотографія Роберта Дуано «Поцілунок біля будівлі муніципалітету» була зроблена в 1950 році на замовлення журналу «Life». Це одна з найвідоміших фотографій всіх часів і народів, символ Парижа, молодості, любові та весни. Кадр виглядає абсолютно випадковим, неначе закохані і не підозрюють про присутність фотографа; навіть якщо в позах тих, що цілуються можна при бажанні виявити деяку театральність, то загальна спонтанність сцени, «неохайна» композиція, здавалося б, виключає думку про постановку.


Джерело: http://www.prosvit-photo.org.ua/2009/04/robert-doisneau.html

Книги на Книгомані
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера