Володимир Біленко

    Володимир Васильович Біленко (нар. 17 червня 1934, м. Звенигород Московської області — нині Російська Федерація) — український журналіст, видавець. Заслужений працівник культури України.
    Член Національної спілки журналістів України.
    Народився в Московській області. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1952—1957). Працював у комсомольських і партійних органах, інструктором ЦК ЛКСМУ і ЦК КПУ, завідувачем редакції, головним редактором видавництва «Молодь», головним редактором журналів «Малятко» і «Піонерія», директором видавництв «Радянський письменник» (нині «Український письменник») і «Дніпро».
    З 1992 року редактор відділів, заступник головного редактора газети «Сільські вісті».
    Автор публікацій у періодиці, статей у збірниках публіцистики, співавтор і упорядник низки книжок. Спеціалізація — культура, література. Організував перше видання праці В. Винниченка «Заповіт борцям за визволення» та зробив низку публікацій про життя, творчість, політичну та державотворчу діяльність В. Винниченка. За книжку «„Я тілько хаточку в тім раї…“ Важкий шлях Тараса Шевченка до мрії, яка не збулася» відзначений Премією імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2016).
    Має нагороди та відзнаки: Орден «За заслуги» 3-го ст. (2005); Почесне звання «Заслужений працівник культури України»; Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2009); Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2016); Премія НСЖУ «Золоте перо».