Просто відчуй

Книга: Ґудзик
Автор:
Зображення користувача EduardGol.
EduardGol
0
Оцінки відсутні
 
29.03.2014 - 08:47

     Вивести з даного роману якийсь бодай один повчальний висновок, мабуть, не зможу. Не знаю чи вчить цей твір чогось взагалі. Чим він однозначно є, так це витвором мистецтва. А завданням витвору мистецтва, перш за все, є надання естетичного задоволення особі, яка його сприймає.
     Жінка із цигаркою, яку зустрів герой даного роману, неначе примара як для нього самого, так і для мене, як читача, скуйовдила звивини мозку, витягла душу, розтрусила її та впхнула назад – в її тимчасове сховище. Відчуття дещо дивні: прояснення поєднане з розгубленістю, відчуття спокою із незадоволеністю… Щось, що можна відчути, однак навряд чи пояснити.
     Ця зустріч створила певну фантасмагоричну, як і здалося герою твору, атмосферу, що повільно, шепочучи, однак невблаганно обплітає й читача.
     Той вогник та дим від цигарки, який давав підказки та не смів більшого… та постать, яка повелівала вогнем й димом… усе те поєднання та зустріч, наче нагадує, що навкруги всіх нас, чимало перспектив зануритись у щось значно більш глибоке ніж буденне життя. Треба лише потрапивши у відповідну обставину, відкритись цьому, не злякатись та відчути цю мить. Відразу згадуєш щось подібне із свого життя: щось що вже сталося, або те, що могло статися. Такі події мають бути у пам’яті кожного. Нехай і різного масштабу.
     Провідником у той, інший вимір може бути будь-що: зненацька почута мелодія чи навіть просто шум; побачена якась рослина, тварина чи неживий предмет; людина на яку впав погляд тощо. Однак найнадійнішим і небезпечним, тим, що «торкне», користуючь наркоманською термінологією, є незаплановане знайомство (нехай навіть без слів, а лиш через погляд, ба навіть краще, аби без слів) з особою протилежної статті (якщо ми говоримо про гетеросексуалів). Впевнений, що свої «п’ять копійок» у це вставив би Фройд. Це відчуття може як дарувати крила, так і вбити в землю. Воно небезпечне, однак дуже привабливе. Це не любов. Це якесь серцеве стихійне лихо.
     Якщо все написано мною занадто «туманно», то як я вже казав, це «щось, що можна відчути, однак навряд чи пояснити». Мабуть тому, даному роману так пасує визначення «витвір мистецтва».

Далі ...

Книга: Ґудзик
Автор:
Зображення користувача EduardGol.
EduardGol
0
Оцінки відсутні
 
29.03.2014 - 08:47

     Вивести з даного роману якийсь бодай один повчальний висновок, мабуть, не зможу. Не знаю чи вчить цей твір чогось взагалі. Чим він однозначно є, так це витвором мистецтва. А завданням витвору мистецтва, перш за все, є надання естетичного задоволення особі, яка його сприймає.
     Жінка із цигаркою, яку зустрів герой даного роману, неначе примара як для нього самого, так і для мене, як читача, скуйовдила звивини мозку, витягла душу, розтрусила її та впхнула назад – в її тимчасове сховище. Відчуття дещо дивні: прояснення поєднане з розгубленістю, відчуття спокою із незадоволеністю… Щось, що можна відчути, однак навряд чи пояснити.
     Ця зустріч створила певну фантасмагоричну, як і здалося герою твору, атмосферу, що повільно, шепочучи, однак невблаганно обплітає й читача.
     Той вогник та дим від цигарки, який давав підказки та не смів більшого… та постать, яка повелівала вогнем й димом… усе те поєднання та зустріч, наче нагадує, що навкруги всіх нас, чимало перспектив зануритись у щось значно більш глибоке ніж буденне життя. Треба лише потрапивши у відповідну обставину, відкритись цьому, не злякатись та відчути цю мить. Відразу згадуєш щось подібне із свого життя: щось що вже сталося, або те, що могло статися. Такі події мають бути у пам’яті кожного. Нехай і різного масштабу.
     Провідником у той, інший вимір може бути будь-що: зненацька почута мелодія чи навіть просто шум; побачена якась рослина, тварина чи неживий предмет; людина на яку впав погляд тощо. Однак найнадійнішим і небезпечним, тим, що «торкне», користуючь наркоманською термінологією, є незаплановане знайомство (нехай навіть без слів, а лиш через погляд, ба навіть краще, аби без слів) з особою протилежної статті (якщо ми говоримо про гетеросексуалів). Впевнений, що свої «п’ять копійок» у це вставив би Фройд. Це відчуття може як дарувати крила, так і вбити в землю. Воно небезпечне, однак дуже привабливе. Це не любов. Це якесь серцеве стихійне лихо.
     Якщо все написано мною занадто «туманно», то як я вже казав, це «щось, що можна відчути, однак навряд чи пояснити». Мабуть тому, даному роману так пасує визначення «витвір мистецтва».

Далі ...