Художня література

Хроніки Амбера. Книга 2. Рушниці Авалону

Прокляття Принца Амбера, вимовлене в люті, і скріплене стражданнями і кров'ю, завжди збувається. Вирвавшись з ув'язнення, Корвін виявляє, що темні сили, викликані ним, загрожують неминучою загибеллю не тільки його ворогам, але і йому самому і всьому тому, що йому дороге. І тепер Принц Корвін повинен вирішити, що йому важливіше - помста або благополуччя Амбера

Хроніки Амбера. Книга 1. Дев’ять принців Амбера

Престол таємничого Бурштинового королівства - приз переможцю в жорсткій грі. Сталь і вогонь, зрада і підступність, життя і долі людей - все це ніщо перед грандіозністю великої мети. Адже з дев'яти претендентів - Дев'яти принців Амбера - лише одному судилося зайняти місце на троні.

Вакансія для диктатора

Під час робочого візиту до Верхоярського механічного заводу здійснено замах на Президента однієї неназваної країни, яка претендує на світову потугу, Романа Романовича Погодіна. Дорогою до лікарні у кареті швидкої допомоги поранений Президент помер...

Казка старого мельника

Історія про те, як люди за допомоги лісовиків перемогли темні сили.
До родового маєтку повертається герой війни пан Адам. Він застає рідну землю в біді. Поки його не було на батьківщині, там облаштувалися песиголовці та повітрулі. Чорні сили намагаються знищити усе живе і вільне. Люди, звірі, рослини об’єднується, аби перемогти зло. Здається, що подолати песиголовців і повітруль неможливо. Але завдяки впевненості у перемозі світла, любові, мужності та наполегливості головних героїв Христини та Миколки ця історія закінчується щасливо.
Чого і вам бажаємо.

Історія з шиншилою

Довгими вечорами, коли на столі чай дружить із печивом, а маслини з вермутом, не обійтись без історій. Вони мають бути добрими, адже за столом збираються друзі. Також це один із вимірів літератури, коли читання зміцнює відчуття захищеності і світ навколо нас стає теплішим і позитивнішим. Адже ми знаємо, що темрява зранку розсіється, що за зимою прийде весна і що насправді все буде добре…

Маслини на десерт

Довгими вечорами, коли на столі чай дружить із печивом, а маслини з вермутом, не обійтись без історій. Вони мають бути добрими, адже за столом збираються друзі. Також це один із вимірів літератури, коли читання зміцнює відчуття захищеності і світ навколо нас стає теплішим і позитивнішим. Адже ми знаємо, що темрява зранку розсіється, що за зимою прийде весна і що насправді все буде добре…

Півцукерки

Довгими вечорами, коли на столі чай дружить із печивом, а маслини з вермутом, не обійтись без історій. Вони мають бути добрими, адже за столом збираються друзі. Також це один із вимірів літератури, коли читання зміцнює відчуття захищеності і світ навколо нас стає теплішим і позитивнішим. Адже ми знаємо, що темрява зранку розсіється, що за зимою прийде весна і що насправді все буде добре…

Усмішка

Довгими вечорами, коли на столі чай дружить із печивом, а маслини з вермутом, не обійтись без історій. Вони мають бути добрими, адже за столом збираються друзі. Також це один із вимірів літератури, коли читання зміцнює відчуття захищеності і світ навколо нас стає теплішим і позитивнішим. Адже ми знаємо, що темрява зранку розсіється, що за зимою прийде весна і що насправді все буде добре…

Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя

Головна героїня роману є своєрідним провідником у замкнений світ пацієнтів психодиспансеру, а функція її — просто їх вислухати. Оповіді пацієнтів різні. Спочатку здається, що це хвороблива маячня. Але з часом героїня починає бачити внутрішній стан речей. Згадуючи своє попереднє життя — кар’єру, гламурні вечірки, гонитву за славою — вона розуміє, що треба негайно тікати на безлюдний острів. Але скільки брати квитків на літак, адже для того, щоб вести за собою армію, достатньо мати лише десять послідовників. Чи дванадцять?

Зроби це ніжно

Що можна зробити «ніжно»?
Аж ніяк не те, про що ви подумаєте в першу чергу, беручи до рук цю книгу!
Ніжно дорослий світ карає дітей. Ніжно і неперед-бачувано ми заганяємо свого ближнього в глухий кут. Ніжно вбиваємо те, що могло б стати сенсом життя. І так само лагідно прощаємося з мрією, коли вона вже майорить на горизонті.
Але є й інші люди... Кожен обирає для себе: стояти на місці —чи йти; думати, як усі, —чи зробити власний вибір; служити високій меті — чи згаснути в небутті, так нічого і не зробивши...