Стріла часу, або Природа злочину


Сучасна зарубіжна література
Автор: Мартін Еміс
Видавництво: Клуб сімейного дозвілля
ISBN: 9786171274389
Рік видання: 2020р.
Мова видання: українська
3
Рейтинг: 3 (1 голос)
Ваш голос: Ні
додати оголошення
додати рецензію

У своєму зухвалому і претензійному романі «Стріла часу, або Природа злочину» Мартін Еміс представляє історію головного героя, доктора Тода Френдлі, у зворотній перспективі. Події його життя, немов у запущеній в протилежну сторону кінострічці, розказані, починаючи з автомобільної катастрофи, в якій він гине, до моменту народження. Оповідач - невинна душа, яка відлетіла від тіла свого «господаря» в момент смерті, оповідає про його злодіяння, як про чудеса доброти. Але ж доктор Френдлі зробив колись щось страшне і непоправне! Яка ж таємниця може мучити цю людину все життя? Чому він бачить уві сні чоловічу фігуру в білому халаті і чорних черевиках? І чому в жаху прокидається? Чому щороку отримує дивний лист? Але лише той, хто був нероздільний з Тодом Френдлі, відкриє читачеві жахливу правду. Він упевнений: «Я все-таки дізнаюся, я дізнаюся, наскільки страшна ця таємниця. Я дізнаюся природу злочину».

  • Kelt Втр, 28/04/2020 - 10:08

    "Інтелектуальний бестселер" написано на обкладинці "Стріли", і цей напис під час прочитання книжки постійно піддражнює: "ну давай, ти що тупак? Думай! Насолоджуйся". А насолоджуватися, власне, немає чим. Роман, як і сказано в анотації, подає життя головно героя задом наперед. І ні, не сподівайтеся, що це буде просто як у Баттона - народився дід і живе собі до стану зашмарканого немовляти. Усі дії тут - навспак: алкоголь герої не п'ють, а виплескують із себе в склянки, листи знаходять у печі чи смітнику, відновлюють їх і потім читають, шви із ран знімають і запихають туди предмети, які ці рани спричинили, а всі діалоги відбуваються від "до побачення" і до "доброго дня" (щоправда, варто подякувати авторові бодай за те, що хоч слова не писав дерепан модаз). Від такої подачі мозок закипає, пробуксовує, але ти його постійно заспокоюєш: почекай, ще трохи, тут же великий сенс заховано, тут же наприкінці чекає велика таємниця. Насправді ж "таємницю" ти розумієш ще задовго до фіналу, а природа злочину у книжці так і не розкрита.

    Не буду спойлерити (раптом хтось після мого відгуку навпаки укріпиться в бажанні прочитати цей "шедевр"), але зазначу, що мене харить, коли письменники спекулюють на болючих для суспільства темах, загортаючи їх у химерні обгортки і подаючи читачам, як неабияке особисте досягнення.

Ім'яіконка для сортування
Зображення користувача Kelt.
Kelt
Ім'яіконка для сортування
Зображення користувача Kelt.
Kelt