Празький цвинтар


Художня література
Автор: Умберто Еко
Видавництво: Фоліо
ISBN: 9789660357495
Рік видання: 2011р.
Мова видання: українська
Перекладено з: італійської
Перекладач: Юлія Григоренко
9
Рейтинг: 9 (1 голос)
Ваш голос: Ні
додати оголошення
додати рецензію

Що це, бульварний роман? Може й так, тим більше що й сам автор цьо­го не заперечує. Адже в «Празькому цвинтарі» є змови, підземелля, повні трупів, кораблі, що злітають на повітря посеред виверження вулкана, вбиті абати, що воскресають кілька разів, нотаріуси з накладними бородами, сатанистки-істерички, які відправляють чорні меси, карбонарії й паризькі комунари, масони, фальшиві «Протоколи сіонських мудреців», і так далі й таке інше. Втім, у читача, що має гарну звичку думати, відразу ж виникає відчуття, що про все це він уже десь чув або читав. І це дійсно так. Крім капітана Симоніні, головного героя книжки, усі інші персонажі нового роману Умберто Еко існували насправді й робили саме те, що описане...

Серія книжок
Ім'яіконка для сортування
Зображення користувача thatsomeone.
thatsomeone
Ім'яіконка для сортування
Зображення користувача Boka.
Boka
Зображення користувача thatsomeone.
thatsomeone
Зображення користувача Володя91.
Володя91
Ім'яіконка для сортування
Зображення користувача olya_met.
olya_met
Автор:
Зображення користувача кокотюха.
кокотюха
8.33333
24.01.2012 - 11:48

     Хоча в анотації до «Празького цвинтаря» значиться, що Умберто Еко - гуру для тих, хто вважає, що книга - не розвага, а привід для роздумів, сам автор у своєму «Есе на полях «Імені рози» розвінчує міф про себе як про божество всесвітньої секти зануд.
     Зокрема, він пише: «Не буває письменників, котрі працюють лише для нащадків, не дивлячись на численні твердження цього. Ми не Нострадамуси. Ми знаємо лише наших сучасників. Навіть ті, хто пишуть для меншості, керуються надіями - саме вони народять новий тип ідеального масового читача».