Пармський монастир

Роман «Пармський монастир» є одним з шедеврів Фредеріка Стендаля (Анрі Бейля, 1783—1842), видатного французького письменника першої половини XIX століття, у творчості якого органічно поєдналися романтизм і реалізм. В романі маємо два аспекти: політично-побутовий, що реалістично відображає італійську дійсність першої третини XIX століття, і романтико-поетичний, що, за визначенням автора, «розігрується в серцях наших героїв». Серед романів Стендаля «Пармський монастир» виділяється превалюванням другого аспекту і справедливо вважається його найпоетичнішим твором. Воднораз у романі створено чудовий образ Італії, в якому реалістичний малюнок зливається з романтичним міфом.