Адам

Читаючи “Адама” Остапа Сливинського, не раз ловиш себе на думці, що поет добре знає мову зсередини. Йдеться зовсім не про філологічну обізнаність. Він знає її так, як тіло знає події власних вен, що неодмінно потрапляють у такт із пульсуванням слів вірша. (…) Поезія Сливинського сповнена чітко прописаними деталями – і пієтизмом до деталі. Вони засадничо небанальні, хоч родом з повсякденності. Назване поетом не раз бачене нарешті запам’ятовується, мов виграшний кадр перелітного кіна” /Костянтин Москалець/

Компанія з пивниці біля Чуднівського мосту

Повісті відомого сучасного українського письменника, які відкривають нову каменярівську серію, приваблюють оригінальністю побудови, цікавими сюжетними лініями, широкістю і невимушеністю розповіді, теплотою та ніжністю, з якими автор змальовує своїх героїв. Повість, що публікується в книжці, на пракладі невеличкого містечка відтворює тяжку атмосферу 40–50-х рр. ХХ ст. Головних її персонажів — а це п’ятеро чоловіків — об’єднують дві речі: пивниця біля Чуднівського мосту і страх — страх епохи.

Біс плоті

Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття.

Сердечна терапія

Доживши до тридцяти років, Яна відкриває для себе, що вона не така, як інші. І незабаром комірчина, орендована в дитсадку, де вона навчає жінок рукоділлю, перетворюється на сповідальню. Люди йдуть до бездипломного «психотерапевта» за порадою знайомих, яким вже допомогло. Приходять і розповідають свої історії, виливають наболіле. Але Яна вкрай рідко дає поради. У неї дар слухати і… дивним чином «вирівнювати» стан своїх пацієнтів.