Володимир Шурапов

     Шурапов Володимир Петрович - краєзнавець, театрознавець, поет і прозаїк.
     Член Національної спілки театральних діячів України, НСЖ України, обласного літературного об’єднання «Степ», ліги композиторів. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В.Я. Ястребова (2003 р.), лауреат премії НСТД України в галузі театрознавства і театральної критики (2008 р.), премії ім. В. Винниченка (2009 р.), журналістської – «Телерадіожурналістика» (2004 р.).
     Народився 3 жовтня 1928 у м. Зінов'євську (тепер Кропивницький). 1962 року закінчив історичний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова.
     У трудовій біографії чимало робітничих професій: підіймав з руїн завод, стояв біля вагранки і горна, на риштуваннях і за верстатом, заробляв на хліб вантажником, спускався в шахту і крутив «баранку»… Служив у десантних військах.
     Працював у редакціях газет, на радіо і телебаченні старшим редактором, а також помічником голови Кіровоградської обласної ради (1962–1991 рр.).
     З 1993 року – керівник літературно-драматичної частини Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропривницького.
     Публіцистика, мемуаристика, радіосюжети, журналістські етюди – жанри складні та вимогливі – піддалися його перу й голосу вже давно. А як забирає душу поезія та пісня Володимира Шурупова. Багаторічна творча праця у стінах театру корифеїв визначила для Володимира Петровича головну магістраль його пошуків, роздумів і знахідок. Працелюбність, прискіпливість і послідовність збирача й дослідника, допомогли накопичити величезну кількість документів-спогадів, статей, відгуків, матеріалів із життя театру та його діячів – акторів, режисерів, художників, музикантів. Все це вилилось у прекрасні проекти.
     Він – автор понад 150 пісень і романсів (композитори: К.Шутенко, М.Стецюн, А.Пашкевич, Ю.Ямко, Я.Лукшевиць, Н.Нусбаум, Е.Явір та інші), численних мистецтвознавчих, історичних, краєзнавчих студій, художніх творів: «Мої лелеки» (1992), «Ніч над Інгулом» (1993), «Гавроші із Балашівки» (1995), «Симфонія душі» (1997), «Кіровоград, обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького» (1998, 1999), «Театру Марка Кропивницького – 120» (2002), «Про що мовчить сцена» (2002), «Єлисаветградський Сусанін», «Земний уклін тобі, солдате…» (у співавторстві з Р. Федосеєвою, 2003-2005), «Синьйор Монтеккі» (2003), «Благословенний рік Мельпомени або Знак долі» (2004), «Ти за мене, любове, молись» (2005), «Роздуми над прірвою життя» (2006), «Пьянящий зов» (2006), «Як нам болить за тебе, Україно…» (2008), «Одкровення» (2009), «Вітер ностальгії» (2009).
     Підготував більше 30 статей про народних та заслужених артистів театру ім. Марка Кропивницького до Енциклопедії Сучасної України.
     Підсумком багаторічної театральної розвідки Володимира Шурапова стала книга «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне» (2004 р.) – книга, що стала візитівкою української театральної культури.
     «Марко Кропивницький та його спадкоємці» (2010) – перша книга, в якій детально розповідається про життєвий та творчий шлях Марка Лукича Кропивницького, зокрема Єлисаветградського періоду. Саме цю книгу можна назвати «художньою енциклопедією життя українського народу».

Книги на Книгомані