Антуан де Сент-Екзюпері

     Антуан де Сент-Екзюпері (фр. Antoine Marie Roger de Saint-Exupéry; серед друзів відомий як Сент-Екс, 29 червня 1900, Ліон — 31 липня 1944, Тірренське море) — французький письменник і авіатор, граф.
     Народився у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент–Екзюпері.
     Антуан закінчив школу єзуїтів у Монтре. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Габріель Сальєз. В ті роки, на світанку ери повітроплавання, професія авіатора була рідкісною та романтичною. Вона цілком відповідала характеру й устремлінням юнака, закоханого в небо.
     1917 — вступив до паризької Школи мистецтв на факультет архітектури.
     1921 — був призваний до армії, на курси пілотів.
     1922 — закінчивши службу, переселився до Парижа, почав писати. У цей час працював у конторі черепичного заводу, торгував автомобілями, книгами.
     1925 — став пілотом компанії «Аеросталь», що доправляла пошту на північне узбережжя Африки.
     Перше оповідання Сент-Екзюпері (1926) недаремно називалося «Льотчик», а перший роман (1929) — «Південний поштовий».
     1927 — начальник аеропорту в Кап–Джубі (Північна Африка).
     У представленні до ордена Почесного легіону про Сент–Екзюпері було сказано: «Пілот рідкісної сміливості, чудовий майстер своєї справи».
     1930-1931 — технічний директор компанії Aeroposta Argentina (Буенос-Айрес). Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною Консуело.
     1933-1934 — працює льотчиком–випробовувачем.
     1935 — відвідав СРСР, залишив нариси про цю поїздку.
     Напередодні нового 1936 року на власному літаку вирушив у переліт Париж-Сайгон, щоби побити рекорд швидкості на цьому маршруті, але зазнав аварії у Лівійській пустелі. Цей випадок ліг в основу не лише його найвідомішого роману «Планета людей», але й казки «Маленький принц» — вершини творчості Сент-Екзюпері.
     1937 — військовий кореспондент в Іспанії.
     1939 — його книгу «Планета людей» відзначено премією Французької академії.
     З початку Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції наприкінці 1940 року емігрував до США.
     У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора.
     Із 1943 р. служить військовим льотчиком у французьких військах у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.
     Друзі згадували, що в останній його рік небезпека була йому потрібна, «як таблетка знеболювального». Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб’ють, я абсолютно ні про що не жалкую…»
     У свої 44 роки він був занадто старий для військової авіації. Увага й реакція підводили його. За роки польотів він отримав стільки поранень та понівечень, що був навіть не в змозі без сторонньої допомоги натягти комбінезон. Він насилу втискав у тісну кабіну літака своє обважніле, поламане в численних катастрофах тіло. На землі страждав від 40–градусної алжирської спеки, а в небі, на висоті 10 тисяч метрів, — від болю у погано зрощених кістках. Його розсіяність стала легендарною. Він і замолоду літав не «за правилами», а за інстинктом, забував прибрати шасі, підключав порожній бензобак і сідав «не туди». Але тоді його виручало внутрішнє чуття, яке допомагало врятуватися навіть у найбезвихідніших ситуаціях. А тепер він був немолодий і нездоровий, і кожна дрібничка перетворювалася для нього на випробування.
     У липні 1944 року вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся.
    1945 року «Маленького принца» надрукували у Франції. У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно згодом, іноді зі значними помилками. Французька публікація 1945 року стала джерелом усіх наступних. Деякі помилки вкралися і в текст.
     1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».
     Браслет Сент-Екзюпері, знайдений у морі біля Марселю

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Антуан_де_Сент-Екзюпері

Книги на Книгомані