Олександр Моця

     Олександр Петрович Моця (*30 травня 1950) — український археолог-медієвіст. Доктор історичних наук (1991).
     Професор (1997), завідувач відділу Інституту археології (з 1997), член-кореспондент НАН України (обраний 16 травня 2003).
     Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1967—1972).
     У 1972—1974 рр. — служба у лавах Збройних сил.
     У 1974—1976 рр. — старший лаборант Археологічного музею НАНУ, у 1976—1979 — аспірант, а з 1979 р. — науковий співробітник Інституту археології НАНУ (молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, завідувач сектору, завідувач відділу), з 1997 р. — завідувач відділу давньоруської та середньовічної археології.
     Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
     Автор і співавтор понад 270 наукових праць, зокрема монографій «Населення середнього Подніпров'я ІХ-ХІІІ ст.» (1987), «Населення південноруських замель ІХ-ХІІІ с.» (1993), «Київська Русь від язичництва до християнства» (1996, співавтор), «Давня історія України» (т.3, 2000, співавтор), «Українська етнічна нація» (2012, співавтор). Також досліджував історію Синьоводської битви.
     Викладає у Києво-Могилянській Академії.

Книги на Книгомані
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера