Василь Лесин

    Василь Лесин (8 (21) березня 1914, с. Хотіївка, нині Корюківського району Чернігівської області — 25 лютого 1991, м. Чернівці) — український літературознавець, критик, педагог. Член СПУ (1957). Доктор філологічних наук, професор (1968). Заслужений працівник культури України (1972). Літературна премія ім. Дмитра Загула (1991, посмертно).
    Закінчив Харківський педагогічний інститут (1940, нині педагогічний університет).
    Учасник німецько-радянської війни. Працював учителем; доцентом, деканом заочного відділу, помічником проректора Львівського університету.
    Від 1952 — в Чернівецькому університеті: завідувач кафедри історії української літератури, декан, проректор.
    Автор понад 20 книг, у тому числі «Словник літературознавчих термінів» (1961, 1965, 1971, співавт.), довідника «Літературознавчі терміни» (1985), підручника «Історія української літератури кінця 19 — початку 20 ст.» (1967, 1978, 1989, співавтор і співредактор), літературних портретів і монографії про Леся Мартовича, Василя Стефаника, Юрія Федьковича, Марка Черемшину та ін., низки науково-популярних статей.